Орфографічний словник української мови. 2005.
розточити — I див. розточувати I. II див. розточувати II. III див. розточувати III … Український тлумачний словник
розточений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити I. || розто/чено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити II. III а, е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити III … Український тлумачний словник
порозточувати — ую, уєш, док. Розточити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розточення — я, с. Дія за знач. розточити I, розточувати I … Український тлумачний словник
розточка — и, ж. Дія за знач. розточити I, розточувати … Український тлумачний словник
поширювати — I = поширити 1) (про новини, відомості, поголоски тощо робити приступним, відомим для багатьох), ширити, розсівати, розсіяти, сіяти; розпускати, розпустити, переносити, перенести, розносити, рознести (зазв. чутки, плітки); пропаґувати,… … Словник синонімів української мови
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови
